Грамвуса - острів піратів
Андрій Волхонський
Журнал 'Велика прогулянка' номер 2, 2010
Острів Грамвуса - це одне з найцікавіших місць північно-західної частини
грецького острова Крит. Тільки тут у сонячні дні можна побачити до 15(!)
відтінків морської води від світло-блакитного до темно-синього. Це місце ще називають
кордоном трьох морів - Егейського, Лівійського та Іонічного. Тут найчистіша
вода у Середземномор'ї. Але більше відомий цей острів найбільшою фортецею.
у цьому регіоні, яка була збудована венеціанцями, захоплена турками, і багато
років була притулком середземноморських піратів, вигнаних звідси
лише на початку 19 ст. Тут побував сам Барбаросса – великий та непереможний
середземноморський пірат!
Згідно з дослідженнями вчених Стародавньої Греції, існує зв'язок між "Одіссеєю" Гомер і остров Грамвус. Вважається, що це острів бога вітрів Еола (син Посейдона і Арни), куди Одіссей потрапив під час своєї подорожі до Ітаки, і, де він пробув упродовж місяця. На той час острів Грамвуса називали Корікас. (що в перекладі означає "мішок зі шкіри"). Еол ув'язнив усі найнебезпечніші і сильні вітри в цей мішок зав'язав його срібною мотузкою і віддав Одіссею. з настановою розв'язати його тільки після прибуття в рідну Ітаку. Однак супутники Одіссея, вважаючи, що в мішку сховані скарби, розкрили його, - і вітри, вирвавшись на волю, знову збили Одіссея зі шляху його призначення, пригнавши корабель назад. Цього разу бог вітрів відмовив Одіссею у гостинності, а коли Одіссей почав просити вдруге, Еол просто прогнав його.
Але повернемося від легенд на землю, і розповімо про більш правдоподібну назву цього острова. На сьогоднішній день існує кілька думок щодо походження слова "Грамвуса". Перше, що за часів венеціанського правління найзахідніша частина острова Крит називалася Капо Бусо (у буквальному перекладі - дірявий край), через печеру, яка пронизувала мис. Швидше за все, навколишнє населення пристосувало венеціанську назву до грецької мови, такою чином, вийшло Акра Буза. Потім прибравши букву А, вони почали називати Крабуза, і потім Грамвуса.
Друга думка пов'язана з походженням від слова Крамві (у буквальному перекладі - Капуста). Словосполучення Крамвоесу - місце, де зростало багато капусти, і яке стало потім Грамвусою.
Сама венеціанська фортеця Грамвуса була задумана, а згодом і збудована в неспокійне час, коли на морі почали панувати турки. Венеціанці розуміли всю небезпеку нового суперника і тому намагалися максимально захиститись від нього на східному. Середземномор'я. З 1463 по 1571 рік було чотири венеціано-турецькі війни, які дуже підірвали як один, так і інший бік. У цій війні загинули тисячі людина, і тільки в 1573 між венеціанцями і турками був укладений договір, яким венеціанці повністю відмовлялися від своїх намірів на острів Кіпр, зберігаючи при цьому контроль над іншими своїми грецькими володіннями – Критом, Корфу та Тіносом. Кріт та Корфу частково гарантували безпеку Адріатичного моря, і таким чином Венеції. Підписаний договір надовго забезпечив мир у регіоні східного Середземномор'я. Саме в цей період розпочалося будівництво нових фортець таких, як Грамвуса.
Фортеця Грамвуса була побудована в період з 1579-1584 венеціанцями в самій високій точці острова на вершині непорушної скелі висотою 137 м. Це було зміцнення, яке дозволяло дуже добре оборонятися від можливих нападів ворожих військ. Цю споруду можна, безумовно, назвати справжнім твором мистецтва військової архітектури. Розташування цієї фортеці давало можливість контролювати і стежити за протокою, що відокремлює західний Крит від півострова Пелопонес. Фортеця мала майже трикутну форму, кожна з її сторін дорівнювала приблизно одного кілометра. З усіх боків фортецю відокремлювали відкісні стіни заввишки. більше ста метрів (з боку моря дві та з боку суші одна), що повністю гарантувало безпеку її мешканців.
Однак, неприступність каменю можна обхитрити підлістю та зрадою людей, так вийшло і з цим незлочинним бастіоном. Як відомо, у 1645 році турки знову розпочали війну і після нетривалої облоги вони захопили столицю Криту місто Ханья, а приблизно через двадцять років їм вдалося підкорити собі вже все острів. Завдяки новому договору венеціанці змогли зберегти владу над фортецею Грамвуса, сподіваючись у майбутньому повернути владу з усього Критом. Грамвуса служив венеціанцям спробою повернення всього острова Криту під свій контроль, а також був притулком та притулком для місцевого населення, яке боролося за свободу.
На жаль, у 1692 році, внаслідок зради коменданта фортеці, фортеця перейшла до турків. Сам зрадник на прізвисько "капітан Грамвуса" отримав велика винагорода та право проживання у місті Константинополі.
Добудувавши і трохи переобладнавши фортецю, турки зробили з неї воістину не злочинний бастіон, оснастивши гарматами великого калібру (поставили близько 70 штук). З цього моменту та на багато років фортеця стала служити новим господарям - туркам.
Ще одну важливу роль фортеця відіграла під час національно-визвольного рухи греків проти турецького володарювання. 1825 року після неодноразових спроб критянам вдалося захопити фортецю, проникнувши до неї під виглядом турецьких воїнів. Таким чином, Грамвуса стала першою частиною острова Кріт вільною від турків.
У цей час фортеця стала притулком більш ніж для трьох тисяч осіб та базою для їхньої повстанської діяльності. З острова вирушали на боротьбу з турками, сіють страх і паніку, загони повстанців. Проте, через складні умови існування на острові його мешканці змушені були вдаватися до заняття піратством, нападаючи без розбору на всі кораблі, що проходять біля Грамвуси. Це викликало величезний резонанс у громадській думці всієї Європи - оскільки дуже багато судів з різних країн сильно постраждало від регулярних набігів.
Обговоривши цю проблему на найвищому рівні з урядом Греції 1828 року англійська і французький флот, маючи незаперечну перевагу у військовій силі, напали та зайняли фортеця, вигнавши звідти піратів. Так закінчилася історія цього великого та могутнього піратського острова.
Але найцікавіше залишилося…не розгаданим, а саме скарби піратів, які вони накопичили за десятиліття свого володарювання і які, як розповідають історики, вони швидше за все сховали в печерах лагуни Балос, що знаходиться навпроти острова. Зізнаюся, ми теж намагалися знайти хоч монетку з тих часів, але нічого не знайшли. тому що в нас було дуже мало часу... Думаю, треба буде якось повернутися сюди і пошукати уважніше :)
Вигляд на Грамвусу з лагуни Балос, де можливо все ще знаходяться скарби
піратів
В даний час кожен бажаючий може відвідати острів із екскурсією. Для цього необхідно дістатися машиною або автобусом до порту Кавонісі Кіссамоса, де о 10.15 та о 10.30 (звичайно, за місцевим часом) можна сісти на одне з чотирьох туристичних суден і приблизно за годину дістатися до острова (щороку, починаючи з кінця квітня до кінця жовтня). Під час прогулянки під приємну спокійну музику можна насолодитися красою природи, а також прослухати детальну інформацію про історію місцевих місць. Вартість екскурсії складає 50-60 євро. По прибуттю на острів можна або залишитися на пляжі, або піднятися з екскурсоводом на вершину фортеці Грамвуса по одній з стежок - піратської (короткіша, але небезпечна), або туристичної (більш полога, але довга). Сходження дуже важке і триває біля півгодини. Влітку особливо важко - спекотно (до +40), а сходи майже всі зруйновані (треба дуже уважно дивитися під ноги, щоб не впасти). Але повірте мені на слово - воно того варте.
Зайшовши через стару браму, біля якої на землі чомусь лежить мармуровий лев греко-римського періоду, зроблений у вигляді Грифона, ви побачите велике плато із залишками будов венеціанців та турків, стіни фортеці та чарівне видовище - вид з висоти понад сто метрів на місце злиття трьох морів. Дивлячись вниз, стає страшно, і тільки тут розумієш, наскільки ця фортеця була непорушною.
У фортеці вам дається вільний час близько 10-15 хвилин, після чого треба встигнути повернутися на корабель, який у чітко призначений час відходить від острова. Якщо не встигнеш – можна залишитися на острові до наступної екскурсії. Ми думали, що це жарт - але насправді, корабель нікого не чекав, і точно за часом відчалив від Грамвуси і попрямував у лагуну Балос, що розташована поруч, де кинув якір і всім бажаючим дали кілька годин часу позасмагати, купуватись у кристально чистої води з рожевим піском. Після чого - дорога назад у порт, куди туристи повертаються близько 18.00.
На такому судні з відкидним носом, як у військового корабля, можна дістатися
до острова
