Закарпаття - наш край
Андрій Волхонський.
Журнал 'Український Туризм' номер 2, 2005
Десь у жовтні минулого року, нам спала на думку думка, а чому б не зустріти
Новий Рік у Карпатах? Ця ідея всім сподобалася, і було ухвалено рішення – їдемо!
Після чого ми спробували розглянути різні варіанти, причому довелося
згадати, що ми знаємо про наш західний край…
Карпати розташовані на заході України на кордоні з Румунією, Угорщиною, Словаччиною
та Польщею. Гори розташовані на території 4 областей України: Львівської, Закарпатської,
Івано-Франківській та Чернівецькій. Цей регіон також умовно поділяється на 2 частини.
- Прикарпаття та Закарпаття. Прикарпаття - це Івано-Франківська та Чернівецька
області, Закарпаття – Закарпатська або Ужгородська область. Частина Львівської
області також розташована на території гір (південна частина). Гори невисокі, вулканічного
походження, середня висота близько 1200-1400 метрів. Найвища точка знаходиться
в районі села Ясіня та Яблуниця – гора Говерла (2061м). Поруч розташовані всі
двотисячники Українських Карпат – Петрос, Хом'як, Поп-Іван. А ось найнижча
точка (101 метр над рівнем моря) розташована у протилежному кінці регіону
- у районі села Руські Геївці Ужгородського району.
Бо в нашій команді не було великих професіоналів з катання на гірських
лижах, ми розглядали найбільш 'красивий' варіант, а знаючи ще місцеву гостинність
ми відмовилися від баз відпочинку, та вибрали … відпочинок у приватному будинку в селищі Синевир,
про що приїхавши на місце жодної хвилини не шкодували. Постійне відчуття комфорту:
затишні кімнати у закарпатському стилі, національна кухня, екскурсії щодня.
Отже, перейдемо далі до географії: значну роль у формуванні рельєфу Закарпаття грає річка Тиса (вона починається злиттям Білої та Чорної Тиси, загальна довжина її, в межах Закарпаття, становить 223 км, впадає Тиса поблизу сербської столиці Белград у річку Дунай). Басейн Тиси становлять усі річки краю. На відміну від безлічі швидких гірських річок, загальна кількість озер Закарпаття невелика - 137, причому серед них лише 32 водоймища - постійні озера. Закарпатські озера поділяються на кілька типів, серед яких льодовиково-карові озера: Апшинець, Маричейка, Несамовите, Бребенескул, Брескул, Ворожеска, Герашаське, Драгобратське Озерце, Нижнє, Верхнє, Мала Гропа; запрудні озера: Солоне, Тереблянські озера, Синевір; антропогенні озера: Чорні озера, Солотвинські озера; вулканічні озера: Липчанське, Ворочівське, Синє.
Найбільше
озеро Закарпаття – Синевір, яке утворилося 10 тис. років тому. На нього
ми потрапили 1 січня, проїхавши 16 км від самого селища через найкрасивіший заповідник.
Озеро розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Площа озера – 7 га. середня
глибина – 16-17 м., максимальна – 24 м. Поглиблення сформувалося в результаті
обвалу скель і перекриття долини гірського потоку і має довгасто-округлу
форму. Живиться озеро поверхневими та атмосферними водами, з озера випливає
невеликий струмок. Вода в озері слабомінералізована, чиста та прозора.
У народі ж існує легенда (а як без цього!) про виникнення озера:
"Давним-давно гори належали багатому графу, і люди працювали на нього:
пасли овець та корів, рубали ліс. Граф мав красуню доньку Синь. Дівчину звали
так тому, що очі її були сині за небо. Якось граф узяв дочку із собою
в гори. Поки граф перевіряв роботу лісорубів, доньку збирала на галявині квіти.
Раптом вона почула звуки сопілки, і побачила, що на лузі сидить хлопець і грає.
То був Вір - пастух. Помітивши дівчину, він перестав грати. Так вони познайомились.
Після цього дівчина почала часто приходити в гори до пастуха. Вони почали зустрічатися
і покохали одне одного. Але батько дізнався про це та заборонив їм зустрічатися. Не могли
вони більше жити один без одного. І тоді граф наказав убити Віра. Люди графа
зачекали момент і скинули на нього камінь зі скелі. Дізнавшись про це, Синь прибігла
до того місця обняла камінь і заплакала. Довго вона плакала, поки на тому місці
не утворилося озеро. Вода в озері синя і чиста, як очі Синь, а посередині
видно верхівку того каменю. "
С
на той час озеро називається Синевир. Наразі на березі озера встановлені, вирізані
з дерева, фігури Сіні та Віра. Сюди приїжджають святкувати весілля з багатьох
куточків Карпат. Кажуть, що якщо люди познайомилися та покохали один одного на
озері, то на них чекає міцне кохання.
У 1989 році на місці озера створено Національний парк Синевір. Приїхавши сюди, ви
потрапите у куточок незайманою рукою людини природи, подивіться красу високих
струнких буків, яким вже кілька століть. Тут можна зустріти диких
тварин - гірську козулю, оленя. Зустрічаються також рись, ведмідь, дикий кабан,
вовк, рись. У парку можна побачити близько 90 видів рідкісних та зникаючих рослин,
занесених до червоної книги - шафран, пролісок білий.
В озері водиться велика кількість форелі трьох видів. Форель є індикатором
чистоти води – у брудній воді вона жити не буде. У Синевирському озері водиться
велика кількість раків – їх можна ловити. Мій друг навіть якось розповідав
мені, що у дитинстві вперше саме там побачив раків. Купатися заборонено. Та й
вода не дуже тепла - близько 11 градусів в спеку, гірське озеро, проте.
Синевир - найбільше і одне з найкрасивіших гірських озер Карпат. Його ще
називають "Морським Оком", "Перлиною Карпат". І справді,
якщо з висоти пташиного польоту, то погляду відкривається живописна картина
- яскраво синя водна гладь у зеленій гущавині лісів, з маленьким острівцем посередині.
Озеро має форму серця, а оточене воно віковими буками та ялицями. Вода в озері
настільки чиста, що можна побачити дно. Здалеку вода здається яскраво блакитною.
Повітря тут як ніде свіже і легке, наповнене ароматом хвої. Здається,
що його зовсім немає, дихається вільно та легко.
Уся територія тутешніх гір густо заселена. Люди живуть навіть на вершинах гір, у гордій самотності. Багато будинків виглядають так, як і сто років тому. Цивілізація там є, але, як ніде в Україні, збереглися давні традиції. Туристів там не так багато, як, наприклад, у Криму. Це дуже тішить, бо скрізь чисто.
З гір стікає безліч річок та потоків. Деякі річки вважаються одними з самих чистих у Європі. Майже всі великі річки – Прут, Черемош, Стрий – придатні для сплавів. Так, на другий день, ми побували в єдиному в Європі 'Музеї лісу та сплаву'. Там досить докладно розповіли про роботу сплаву, показали різні експонати. Свою роботу він припинив у середині минулого століття, коли машини прийшли на допомогу людям. Тільки там розумієш ціну дереву.
Тутні гірські вершини покриті снігом близько 5 місяців протягом року. на третій
день наша команда дісталася лиж і санок. Було весело! Скажу одразу, що наше
місце (хоч тут і є витяг) досить слабо призначене для катання
на лижах та сноубордах. Для цього найбільше підходять -Яремче, Славське.
Взагалі на території Карпат розташована величезна кількість готелів, санаторіїв,
баз відпочинку, пансіонатів, приватних котеджів. У приватному секторі здають кімнати
або навіть цілі будинки. Ціни на житло від 50–100 грн.
Тільки тут ви насолодитеся чудовою незайманою природою, красою гірських
вершин, потужністю гірських річок, чистим повітрям. Це будуть незабутні враження
- Досить приїхати туди один раз. Ви полюбите цей край, і вас тягтиме
сюди знову і знову. Кожен тут знайде відпочинок на свій смак. Постійно згадується
пісня класика - "Краще гір можуть бути тільки гори.". Як він мав рацію…
Ласкаво просимо до цього дивовижного краю!
P.S. Адреса будинку, де ми відпочивали: Міжгірський р-н, с. Синевір, 1422,
Тел. 8-0314-627697.
